Сьогодні у світі успішно експлуатується більше 130 млн. теплонасосних систем різноманітного функціонального призначення. Наприклад, у Швеції 20% енергії виробляється за рахунок теплових насосів. За останні 30 років Швеція практично відмовилась від традиційних джерел енергії: нафта, газ та електроенергія складають лише близько 10% в структурі споживання. А решту — за рахунок нетрадиційних, альтернативних відновлювальних джерел, і перш за все — теплових насосів.

В Європі 77% теплових попм використовують в якості джерела тепла зовнішнє повітря, хоча в Швеції (там найпотужніші установки у світі), Швейцарії та Австрії переважають геотермальні теплові насоси. В Норвегії в цьому плані більше різноманіття — на кінець 1999 року там нараховувалось в експлуатації 27200 теплонасосних установок, з яких 67% використовували в якості джерела тепла - зовнішнє повітря, 12% — відпрацьоване вентиляційне повітря, 19% — воду та грунт.

Своєчасно зрозуміли необхідність впровадження альтернативних економних технологій і в Китаї, де попит на реверсивні теплові насоси ще в 1989 році складав 500 тисяч одиниць, а до 2003 року досяг 18-ти мільонів, випередивши Японію в два рази.

В Німеччині для опалення та гарячого водопостачання використовують теплові насоси великої потужності з приводом компресора від дизельних та газових двигунів та з використанням теплоти вихлопних газів.

В Грузії експлуатуються системи кондиціонування повітря на базі теплонасосних установок на промислових об’єктах: Самтредській чайній фабриці, лікувальному центрі в Гаграх та ін.

Загальний об’єм продажу теплових насосів складає 5125 млрд., що перевищує світовий об’єм продажу озброєнь у три рази! Щорічний приріст кількості таких систем, які встановлюються більше ніж в тридцяти країнах світу, оцінюється в 10%. Згідно прогнозів Міжнародного енергетичного агентства, до 2020 року в розвинених країнах світу частка опалення та гарячого водопостачання за допомогою теплових насосів складе 75%.